Быстрое взыскание алиментов на основании судебного приказа

08.07.2017г. вступил в силу Закон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины», согласно которому, минимальные алименты выросли до 50% прожиточного минимума на ребенка.

Отныне, алименты в размере ¼ части на одного ребенка, 1/3 части на двоих детей и ½ части на троих и более детей можно получать на основании судебного приказа, что гораздо экономит время заявителей в отличие от искового производства.

Согласно ч.7 ст.100 Гражданского процессуального кодекса Украины, вопрос об открытии производства по заявлению о выдаче судебного приказа на взыскание алиментов решается судом не позднее следующего дня с момента подачи такого заявления.

Статьей 102 ГПК Украины предусмотрено, что в случае открытия приказного производства, суд в трехдневный срок выдает судебный приказ о взыскании алиментов.

20.07.2017г. Жовтневым районным судом г. Днепропетровска нашему клиенту был выдан судебный приказ о взыскании алиментов в размере ¼ части от всех видов заработка, но не менее 50% от прожиточного минимума на ребенка соответствующего возраста. Как сообщили в суде, это первый приказ по измененному законодательству.
Отзыв клиента об успешном завершении семейных дел по ссылке ниже
http://advocate-otzyv.blogspot.com/2017/10/vzyskanie-alimentov-i-rastorzhenie-braka-v-zhovtnevom-rajonnom-sude-dnepropetrovska.html

Минимальные алименты выросли до 50% от прожиточного минимума на ребенка.

Верховная Рада Украины приняла Закон о внесении изменений в законодательные акты Украины касательно улучшения защиты прав детей на надлежащее содержание.

Основными изменениями является то, что алименты, полученные на ребенка, являются собственностью самого ребенка. Родители, на имя которых выплачиваются алименты, должны ими распоряжаться исключительно по целевому назначению в интересах ребенка. Несовершеннолетний ребенок так же имеет право принимать участие в распоряжении алиментами полученными на ее содержание. Кроме того предусмотрено, что несовершеннолетний ребенок имеет право на самостоятельное получение алиментов и распоряжении ими в соответствии с нормами Гражданского кодекса Украины. Это касается лиц, которые достигли 14-ти и более лет.

Кроме того, Закон предусматривает изменения формулировки части 2 ст.182 Семейного кодекса Украины, а именно «размер алиментов должен быть необходимым и достаточным для обеспечения гармоничного развития ребенка. Минимальный размер алиментов на одного ребенка не может быть меньше 50% прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста».

Законом «О государственном бюджете Украины на 2017 год» установлено прожиточный минимум для детей 

в возрасте до 6 лет с января 2017 года – 1355 грн., с мая – 1426 грн., с декабря – 1492 грн.;

в возрасте от 6 до 18 лет с января 2017 года – 1689 грн., с мая – 1777 грн., с декабря – 1860 грн.

Так же дополнено ст.183 СК Украины и ст.96 ГПК Украины, которая предусматривает, что взыскатель алиментов имеет право на обращение в суд с заявлением о выдаче судебного приказа о взыскании алиментов в размере на 1-го ребенка – ¼ части, на 2-х – 1/3 части, на 3-х и более – половины заработка (дохода) плательщика алиментов, но не более 10-ти прожиточных минимумов на ребенка соответствующего возраста.

Кроме этого взыскатель может просить суд выдать судебный приказ в твердой сумме в размере 50% прожиточного минимума на ребенка соответствующего возраста.

Не остался и без внимания вопрос о взыскании дополнительных расходов на ребенка.

Статью 196 СК Украины дополнено частью 4, которая предусматривает санкции за просрочку оплаты допрасходов на ребенка. В случае несвоевременной оплаты дополнительных расходов по вине плательщика, последний обязан по требованию получателя, оплатить сумму долга с учетом индекса инфляции за все время просрочки и 3% годовых.

Указанные выше изменения вступают в законную силу на следующий день, после опубликования Закона. 

22.05.2017г. Закон направлен на подпись Президенту.

Расчет неустойки (пени) за просрочку оплаты алиментов. Судебная практика Верховного Суда Украины.

02.11.2016г. по итогам рассмотрения гражданского дела №6-1554цс16 ВСУ сформулировал новую правовую позицию относительно расчета неустойки (пени) по алиментам.

На сегодняшний день, судебная практика по взысканию пени за просрочку оплаты алиментов неоднозначная. Некоторые суды продолжают «по-своему» рассчитывать неустойку, либо не глядя, соглашаются с предложенными вариантами истцов или их представителей. Такие действия в последующем приводят к затягиванию рассмотрения дел и отмены решений, что в первую очередь лишает детей возможности получить материальную помощь, и, так скажем проценты за несвоевременное исполнение «отцами» своих обязательств. 

По результатам рассмотрения гражданского дела №6-1554цс16 Верховный Суд Украины сформулировал правовую позицию, которая на простоям языке выглядит следующим образом. 

Рассмотрим ситуацию, что плательщик алиментов должен оплачивать алименты по 500 грн. ежемесячно, 1-го числа каждый месяц, но, не оплачивал.  С января 2016 года по июль 2016 года возникла задолженность и составляет 3500 грн. (500 грн. * 7 месяцев). Пеня по алиментам за указанный период составит 1065 грн. 

Формула расчета неустойки (пени) по алиментам 

[Задолженность по оплате алиментов] * [1% (пеня)] * [количество дней в месяце, в котором возникла задолженность] 

Затем, общая сумма неустойки (пени) определяется путем добавления начисленной пени за каждый из просроченных платежей (за каждый месяц) 

Период	Размер алиментов	Оплата	Размер процентов	Неустойка
Январь (31 день)	500	0	1%	155
Февраль (29 дней)	500	0	1%	145
Март (31 день)	500	0	1%	155
Апрель (30 дней)	500	0	1%	150
Май (31 день)	500	0	1%	155
Июнь (30 дней)	500	0	1%	150
Июль (31 день)	500	0	1%	155
Итого:				1065

П О С Т А Н О В А 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

2 листопада 2016 року                                                                                                                       м. Київ 

Судова палата у цивільних справах 

Верховного Суду України в складі: 

головуючого Лященко Н.П., 

суддів: Гуменюка В.І., Сімоненко В.М., Охрімчук Л.І., 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – відділ державної виконавчої служби Вовчанського районного управління юстиції Харківської області, про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та пені за прострочення сплати аліментів за заявою ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня 2016 року, 

в с т а н о в и л а: 

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом. Позивачка зазначала, що рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 18 травня 2010 року зі ОСОБА_2 стягнуто на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 листопада 2009 року і до досягнення дитиною повноліття. 

Унаслідок невиконання відповідачем судового рішення утворилась заборгованість із виплати аліментів у сумі 2 тис. 327 грн 20 коп., а тому ОСОБА_1 просила стягнути з нього основну заборгованість та неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 4 тис. 933 грн 24 коп. 

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 17 серпня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів за період із 1 січня по 1 серпня 2015 року в розмірі 2 тис. 327 грн 20 коп., а також пеню за прострочення сплати аліментів за період з 1 січня по 1 серпня 2015 року в розмірі 465 грн 03 коп. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 29 жовтня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено в частині розміру пені за прострочення сплати аліментів. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період із 1 січня 2015 року по 1 серпня 2015 року у розмірі 2 тис. 156 грн 76 коп. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення апеляційного суду залишено без змін. 

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судових рішень ОСОБА_2 порушує питання про скасування ухваленого у справі рішення суду касаційної інстанції та направлення справи на новий касаційний розгляд з передбачених пунктами 1 та 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статті 196 Сімейного кодексу України (далі – СК України). 

На підтвердження зазначених підстав подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_2 посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня, 7 жовтня, 16 грудня 2015 року, 1 червня 2016 року та постанову Верховного Суду України від 16 березня 2016 року. 

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. 

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом. 

За положеннями пунктів 1 та 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права. 

Згідно зі статтею 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд судових рішень та скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстав, передбачених пунктами 1, 2 та 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо встановить, що судове рішення є незаконним. 

У справі, яка переглядається, суди встановили, що відповідач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно з рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 18 травня 2010 року зі ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 листопада 2009 року і до досягнення дитиною повноліття. 

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 3 серпня 2015 року НОМЕР_1, виконаним головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Вовчанського районного управління юстиції Харківської області, за ОСОБА_2 за період з 1 січня по 1 серпня 2015 року утворилась заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 2 тис. 327 грн 20 коп. 

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково, суд першої інстанції виходив з того, що сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється, починаючи з того місяця, у якому аліменти не сплачувались. Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен з прострочених платежів (за кожен місяць). 

Апеляційний суд, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції виходив з того, що вирахування пені лише за один місяць не вважається правильним. При розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з’ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов’язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов’язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. 

Разом з тим в інших справах, за результатами розгляду яких прийнято постанову Верховного Суду України від 16 березня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня, 7 жовтня, 16 грудня 2015 року, 1 червня 2016 року, надані заявником як приклад неоднакового застосування норм матеріального права, суди виходили з того, що сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється, починаючи з того місяця, у якому аліменти не сплачувались. Тобто неустойка (пеня) за один місяць обчислюється так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць). 

Викладене свідчить про те, що існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме частини першої статті 196 СК України, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права. 

У наданій для порівняння постанові від 16 березня 2016 року Верховний Суд України відступив від правової позиції щодо застосування частини першої статті 196 СК України, викладеної у постановах Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року (справа № 6-81цс13) та 1 жовтня 2014 року (справа № 6-149цс14). 

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого. 

Статтею 180 СК України встановлено обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. 

Згідно із частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. 

За правовою природою аліментні зобов’язання – це періодичні платежі, які боржник зобов’язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені). 

Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов’язання окремо. 

Отже, з урахуванням правої природи пені як дієвого стимулу належного виконання обов’язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. 

При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались. 

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. 

Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов’язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. 

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен з прострочених платежів (за кожен місяць). 

Саме така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16 березня 2016 року в справі № 6-2589цс15, на яку посилався заявник. 

Отже, у справі, яка переглядається Верховним Судом України, суди апеляційної та касаційної інстанцій неправильно застосували положення статті 196 СК України, що призвело до неправильного вирішення справи, а це відповідно до статті 3604 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень апеляційної та касаційної інстанцій, ухвалених у цій справі. 

При цьому судом першої інстанції зазначені норми матеріального права застосовані правильно. 

За таких обставин відповідно до пунктів 1 та 4 частини першої статті 355 і частин першої та другої статті 3604 ЦПК України ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня 2016 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 29 жовтня 2015 року підлягають скасуванню із залишенням у силі рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 17 серпня 2015 року. 

Керуючись пунктами 1 та 4 частини першої статті 355, пунктом 1 частини першої статті 3603, частиною першою статті 3604 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України 

п о с т а н о в и л а : 

Заяву ОСОБА_2 задовольнити частково. 

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня 2016 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 29 жовтня 2015 року скасувати, залишити в силі рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 17 серпня 2015 року. 

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України. 

Головуючий Н.П. Лященко 

Судді: В.І. Гуменюк

В.М. Сімоненко 

Л.І. Охрімчук 

Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 2 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16 

Згідно із частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. 

З урахуванням правої природи пені, як дієвого стимулу належного виконання обов’язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. 

При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались. 

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Запрет на выезд за границу не обжалуется должником в кассационную инстанцию.

23.09.2015г. Верховный Суд Украины рассмотрел дело по представлению государственного исполнителя о временном ограничении должника в праве выезда за территорию Украины. Из-за неисполнения решения суда о взыскании алиментов, у должника образовалась задолженность более 20 000 грн., в связи с этим госисполнитель обратился в суд на основании Закона «О порядке выезда и выезда с Украины» с просьбой ограничить ответчика в выезде за пределы страны до выполнения последним обязательств по алиментам.

Решением районного суда, которое устояло в апелляционной инстанции, должника временно ограничено в выезде за пределы Украины.

Определением Высшего специализированного суда Украины отказано плательщику алиментов в принятии кассационной жалобы. После чего должник обратился в ВСУ ссылаясь на неодинаковое применение судом кассационной инстанции норм материального права.

Постановлением ВСУ по делу 6-716цс15 отказано заявителю в удовлетворении его кассационной жалобы и изложина по этому поводу правовая позиция.

Согласно ст.377¹ ГПК Украины вопрос о временном ограничении должника - физического лица в праве выезда за пределы Украины при исполнении судебных решений и решений других органов (должностных лиц) решается судом по местонахождению органа государственной исполнительной службы по представлению государственного исполнителя, согласованным с начальником отдела государственной исполнительной службы. Суд немедленно рассматривает представление, указанное в ч.1 этой статьи, без вызова или сообщения сторон и других заинтересованных лиц при участии государственного исполнителя.

Определение суда о временном ограничении в праве выезда за пределы Украины может быть обжаловано в апелляционном порядке (п.241 ч.1 ст.293 ГПК Украины).

В то же время ст.324 ГПК Украины содержит норму, которая определяет перечень постановлений суда первой инстанции, могут быть обжалованы в кассационном порядке после их пересмотра в апелляционном порядке.

Обжалование решений апелляционного суда относительно временного ограничения в праве выезда за пределы Украины в этой статье, которая является специальной нормой процессуального права, регламентирующего право кассационного обжалования судебных решений в кассационном порядке, не предусмотрено.

Алименты в размере 1/2 части от всех видов доходов – реально!

В связи с осуществлением адвокатской деятельности, по поручению клиента было составлено исковое заявление о взыскании алиментов на содержание ребенка и подготовлен необходимый пакет документов для последующей подачи в Солонянский районный суд Днепропетровской области. 

На свой страх и риск, в просительной части иска просили взыскать с отца ребенка (ответчика) алименты в размере половины всех его доходов ежемесячно, вместо ¼ части, устоявшейся практикой судебной системы. Суды, как правило взыскивают ¼ (25%) от всех видов заработка (дохода) ежемесячно, но не менее 30% прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста. 

06.08.2015г. наш риск был оправдан, Солонянским районным судом Днепропетровской области, удовлетворен иск клиента. Взыскано с ответчика алименты в размере ½ части его доходов.

На сегодняшний день, решение находится на принудительном исполнении в отделе государственной исполнительной службы.

Справа № 192/938/15-ц

Провадження № 2/192/362/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" серпня 2015р. СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого- судді Омелюх В.М.,

при секретарі - Рейді Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Солоне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

Взыскание алиментов на совершеннолетних.

Анализ судебной практики установил причины отмены решений по делам о взыскании алиментов. Алименты на совершеннолетних детей, продолжающих обучение, взыскиваются в пользу того из родителей, с которым проживает дочь/ сын.

Доля на воспитание.

Обязанность родителей содержать ребенка до достижения им совершеннолетия закреплено в ст.180 Семейного кодекса Украины. Согласно этой норме размер алиментов на содержание детей определяется в зависимости от доходов ответчика или в твердой денежной сумме.

Статистика показывает, что чаще всего суды принимают решение о взыскании алиментов в части от доходов. Такие решения принимаются в случаях, когда плательщик алиментов имеет стабильный и регулярный доход, ежемесячно получает заработную плату. При определении части от дохода суды руководствуются следующими принципами: на одного ребенка взимается 1/4 часть дохода, на двоих - 1/3 часть (то есть по 1/6 на каждого ребенка), на трех и более - половина от всех доходов ответчика. На размер части также оказывает влияние семейное и материальное положение ответчика, состояние его здоровья, другие обстоятельства, имеющие существенное значение.

Во всех остальных случаях размеры алиментов исчисляются, исходя из обстоятельств каждого конкретного дела, но также могут быть определены в части от дохода или твердой денежной сумме.

Часть 1 ст.184 СК предусматривает возможность определение размера алиментов на содержание ребенка в твердой денежной сумме, если плательщик алиментов имеет нерегулярный, непостоянный доход, часть от которого получает в натуре, а также при наличии других обстоятельств, имеющих существенное значение.

С обжалованием и без.

Один из районных судов города Одессы принимает решение о взыскании алиментов на содержание ребенка в твердой денежной сумме в случаях, если ответчик является физическим лицом - субъектом предпринимательской деятельности, моряком, самозанятым лицом или вообще на момент рассмотрения дела не работает, то есть имеет изменчивый и нерегулярный доход. Конкретная ежемесячная сумма алиментов определялась судом в зависимости от обстоятельств дела и имеющихся доказательств доходов ответчика.

Например, получив информацию от крюингового агентства по трудоустройству моряков о базовой ставке заработной платы ответчика в сумме $ 5000 в месяц, суд взыскал алименты на одного ребенка в размере 15000 грн. ежемесячно, с чем ответчик согласился и решение не обжаловалось.

В других случаях, когда востребована информация не дает возможности установить размер доходов ответчика, в частности, если ответчик не работает или как субъект предпринимательской деятельности подает в государственной фискальной службы декларации, из которых усматривается отсутствие доходов, суд, учитывая, что обязанность по содержанию ребенка у родителей есть равным, как правило, взыскивает алименты в твердой денежной сумме в размере, который составляет половину прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста.

Статьей 7 Закона Украины «О Государственном бюджете Украины на 2015 год» установлен прожиточный минимум:

- детей в возрасте до 6 лет: с 1 января - 1032 грн., с 1 декабря - 1167 грн .;

- детей в возрасте от 6 до 18 лет: с 1 января - +1286 грн., с 1 декабря - 1455 грн.

Таким образом, размер алиментов, взыскиваемых в твердой денежной сумме, составляет от 516 до 643 грн. в зависимости от возраста ребенка.

В чью пользу?

Анализ причин отмены решений суда первой инстанции показывает, что одной из ошибок при принятии решений по делам о взыскании алиментов на совершеннолетних детей, которые учатся, является назначение алиментов в пользу одного из родителей, а не самого ребенка.

Часть 3 ст.199 СК Украины дает право на обращение в суд с иском о взыскании алиментов самой дочери/ сыну, которые продолжают учиться, а также родителю, с кем они проживают.

Так, был удовлетворен иск гражданки и принято взыскать с ответчика в ее пользу алименты на содержание совершеннолетней дочери в размере части всех видов заработка (дохода) ежемесячно до окончания обучения или до достижения ею 23 лет - в зависимости от того, что наступит раньше.

Суд апелляционной инстанции, отменяя решение местного суда и отказывая в удовлетворении иска, отметил, что такой иск имела подавать истица (мать) в интересах своей совершеннолетней дочери, которая должна быть истцом по делу. С учетом того, что последняя является дееспособной, алименты должны взиматься именно в ее пользу, а не в пользу других лиц, в том числе и тогда, когда такие лица наделены правом на обращение в суд с иском в интересах других лиц.

Раздел совместного имущества супругов. Пример из личной практики.

Вначале 2013 года к нам на консультацию пришла клиентка с семейным вопросом. В ходе разговора оказалось, что ей необходимо взыскать алименты с отца ребенка и разделить совместно нажитое имущество (квартира). Первичные данные по делу: квартира приобретена в период брака за денежные средства супругов, оформлена согласно договора купли-продажи квартиры на имя мужа. Оценив перспективы, дали прогнозы по решению данных проблем, приступил к подготовке документов и составлению исковых заявлений. 

Взыскание алиментов на содержание несовершеннолетнего ребенка.

Составив исковое заявление о взыскании алиментов, оно было подано в районный суд города Днепропетровска по подсудности местонахождения ответчика. В предварительном судебном заседании ответчик признал исковые требования и суд определил решение, которым взыскал с ответчика алименты в размере ¼ части всех его доходов. 

Раздел имущества супругов.

С данным судебным процессом было несколько сложнее. Подготавливая пакет документов для подачи искового заявления в суд, было обнаружено, что ответчик разместил в сети Интернет объявление о продаже спорной квартиры. Неотложно, нами было подано в суд исковое заявление и заявление об обеспечении искового заявления, путем наложения ареста на делимый объект. В сроки предусмотренные законодательством, суд наложил арест на квартиру, данное определение подано в государственную исполнительную службу (по месту нахождения имущества), которое в ходе было исполнено Регистрационной службой путем наложения ареста и запрета ответчику совершать какие-либо действия с квартирой.

Правовая позиция Верховного Суда Украины по взысканию пени за просрочку оплаты алиментов.

01.10.2014 года судебной палатой по гражданским делам Верховного Суда Украины рассмотрено гражданское дело №6-149цс14 о взыскании пени по просрочке оплаты алиментов.

Поскольку обязательства по уплате алиментов носит периодический характер и должно выполняться ежемесячно, то при рассмотрении споров о взыскании на основании ч. 1 ст. 196 Семейного кодекса Украины пени от суммы неуплаченных алиментов суд должен выяснить размер неуплаченных алиментов по каждому из этих периодических платежей, установить срок, в который каждый из этих обязательств должно быть выполнено, и с учетом установленного вычислить размер пени, исходя из суммы неуплаченных алиментов за каждый месяц отдельно от дня нарушения плательщиком алиментов своей обязанности по их уплате в день принятия судом решения о взыскании пени, подытожив размеры начисленной пени за каждый из просроченных платежей и определив ее общую сумму.

Споры, которые возникают в семейных правоотношениях.

Верховный Суд Украины опубликовал свои выводы за первое полугодие 2014 года, которые изложенные в постановлениях, принятых по результатам рассмотрения заявлений граждан о пересмотре судебных решений на основании п.1 ч.1 ст.355 Гражданского  процессуального кодекса Украины.

1. В связи с отсутствием императивной нормы, которая запрещала бы изменять размер алиментов путем изменения способа их присуждения на основании ст.192 Семейного кодекса Украины, изменение размера алиментов может подразумевать под собой и изменение способа присуждения (изменение размера алиментов, взысканных по решению суда, в части от заработка (дохода) матери, отца ребенка на размер алиментов а конкретной определенной твердой денежной форме и наоборот).

Во время рассмотрения гражданских дел, на основании исковых заявлений по вышеуказанным основаниям, применению подлежит не только ст.192 Семейного кодекса, но и ряд других норм относительно обязанности родителей содержать своих детей (ст.182 «Обстоятельства, которые учитываются судом при определении размера алиментов», ст.183 «Определение размера алиментов в части от заработка (дохода) матери, отца ребенка », ст.184« Определение размера алиментов в твердой денежной сумме») 

(постановление Судебной палаты по гражданским делам Верховного Суда Украины от 5 февраля 2014 по делу № 6-143цс13).

Как рассчитать неустойку (пеню) по алиментам?

Для расчета пени следует выяснить размер неуплаченных алиментов по каждому месяцу, затем вычислить размер пени, исходя из суммы неуплаченных алиментов за каждый месяц отдельно, а затем суммировать полученные размеры пени.

Верховный Суд Украины на заседании Судебной палаты по гражданским делам 11 сентября рассмотрел дело № 6-81 цс 13 , предметом которой был спор о взыскании задолженности по алиментам и пени от суммы неуплаченных алиментов.

При рассмотрении этого дела Верховный Суд Украины сделал правовой вывод о том, что поскольку обязательство по уплате алиментов носит периодический характер и должно выполняться ежемесячно, то при рассмотрении споров о взыскании на основании ч. 1 ст. 196 СК Украины пени от суммы неуплаченных алиментов суд должен выяснить размер неуплаченных алиментов по каждому из этих периодических платежей, установить срок, в который каждый из этих обязательств должно быть выполнено, и с учетом установленного вычислить размер пени, исходя из суммы неуплаченных алиментов за каждый месяц отдельно от дня нарушения плательщиком алиментов своей обязанности по их уплате до дня принятия судом решения о взыскании пени, подытожив размеры начисленной пени за каждый из просроченных платежей и определив ее общую сумму.

Адвокат по алиментам в Днепропетровске. Семейный адвокат.

Взыскание алиментов на ребенка через суд. Составление договора на участие родителей в воспитании ребенка. Алименты на содержание матери ребенка до трехлетнего возраста ребенка. Взыскание через суд дополнительных расходов на детей, связанных с состоянием здоровья и развитием талантов ребенка. Исполнение решения суда по алиментам за рубежом. Возбуждение уголовного дела за уклонение от уплаты алиментов. Адвокат по международному семейному праву.