Сегодня, 19.08.2015г. на заседании апелляционного суда Днепропетровской области оставлено без изменений решение Амур-Нижнеднепровского районного суда г. Днепропетровска от 19.11.2014г. вынесенного по делу о признании права общей долевой собственности (раздел имущества супругов), которым в удовлетворении исковых требований истицы отказано в полном объеме.
Оказывая юридическую помощь ответчику по указанному выше гражданскому делу, нами были подготовлены соответствующие возражения, как против иска, так и на апелляционную жалобу.
Сторона ответчика ссылалась на необоснованность исковых требований истицы, которые не подтверждались надлежащими доказательствами, не соответствовали материальным и процессуальным нормам права. Кроме того, спорное имущество, а именно земельный участок был выдан нашему клиенту на основании решения исполкома Днепропетровского городского совета, о чем был выдан государственный акт на право личной собственности, а следовательно такое имущество не подлежит разделу.
Справа № 199/6483/14-ц
(2/199/3055/14)
РІШЕННЯ
Іменем України
«19» листопада 2014 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді Спаї В.В.,
секретар - Степаненко А.Л.,
за участі позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача – Шахторіна А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права спільної часткової власності,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що вона із відповідачем по справі перебувала у шлюбі з 04 грудня 1993 року, шлюб був розірваний (рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська 15.01.2013 р.). Як зазначається позивачем при зверненні до суду, за час шлюбу у 1999 році було отримано у власність земельну ділянку площею 0,0294 гектарів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується виданим державним актом серії ДП Д*№ 022135 на право приватної власності на земельну ділянку відповідно рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів 17.12.1998 року за номером 2481.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); статтею 70 СК визначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. Посилаючись у позові на те, що між сторонами позову виникають спори щодо майнових прав на земельну ділянку, яку було придбано за час шлюбу, зазначене й стало приводом для звернення до суду із даним позовом та заявлення у позові вимоги про визнання за позивачем права спільної часткової власності на ? частини земельної ділянки площею 0,0294 гектарів, яка розташована на території Амур-Нижньодніпровського району АДРЕСА_1, та про визнання за ОСОБА_4 права спільної часткової власності на ? частину вищезазначеної земельної ділянки.
У судовому засіданні позивач та представник позивача вимоги позову підтримали повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просили суд повністю задовольнити поданий позов.
Представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні.
Відповідно до заперечень представника відповідача земельна ділянка є особистою власністю відповідача і не підлягає розподілу. ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради народних депутатів №2481 від 17.12.1998 р. передано у приватну власність земельну ділянку площею 0, 0294 га, яка розташована по адресу: АДРЕСА_1, що підтверджується копією державного акту, який зареєстрований в Книзі записів державних актів па право приватної власності па землю №022135 від 24.02.1999 р. Відтак, на переконання представника відповідача, ОСОБА_1 використав своє справо на приватизацію.
